Голос Божий
Так часто ми не розумієм
Що голос Божий в нас живе
Лиш слухати його не вмієм
Земні турботи перш за все...
А як зупинимось на хвильку
До неба душу піднесем
Свою нікчемність усвідомим
Й для чого в світі ми живем
00:29, luba
Посилання Додати коментар »
Потреба самоти...
Потреба самоти в душі моїй жевріє
Сховатись від усіх бважанням я живу
Та спокій у житті = лиш тільки мрія
І через негаразди й тепрня далі йду
Та іноді себе не зрозумівши
Ридаючи сама на самоті
Здається, що нея це, а хтось інший
І голос надприродній шепче щось мені...

На тебе Ісусе...
На Тебе Ісусе щодня я дивлюся
Тебе я так люблю, Тебе я боюся
Без Тебе я жити уже не спроможня
Душа моя бідна і наче порожня
Щоразу я падаю і спотикаюсь
І встати не можу, а все ж я стараюсь
Думки в голові, мов сніжинки кружляють
Піднявшись я, знову неначе літаю...
А іноді думаю - все закінчилось...
Життя стає сірим й буденним
Неначе навколо усе зупинилось
І доброго вже не повернеш
Я наче той птах із підрізаним крилом
Не можу вже більше літати
Один тільки Ангел за руку тримає
І каже, що треба вставати
Нагадує Він, що Ісус мене любить
Й не буде так довго чекати
..І знову всю силу й відвагу свою
Я знову несу до Ісуса
Навколішки довго до нього молюсь
І плачу...і знову сміюся...
Незнаю як довго терпітиме Він
Моє каяття і гріховність
І скільки боротися будуть в мені
Моя буздуховність й духовність
Лиш знаю, що Господа Мого люблю
...Я люблю і трішки боюся...
І далі літаю..я.. далі іду
..Живу поки знов не спіткнуся....!
- Luba-
Немов троянд букет - життя людське...
....Немов троянд букет - життя людське
Ці квіти Бог створив: листочки й пелюстки...
Ми тішимось красою того свту
Йому ж лишаємо - одні лиш колючки....

А голос дзвонів кличе всіх.....!!!!
Чи дощ іде, чи паде сніг
Наш люд завжди спішить
А голос дзвонів кличе всіх
До храму .... хоч на мить
Душа людська така глуха
На музику дзвіниць
Можливо серце й плаче вже
Але душа мовчить
Задуматись давно б пора
Все земське - суєта
І все, що світ дарує нам
Безглузда марнота
Вже зупинитись варто би
Заходить сонце вже
Але шукаєм далі Ми...
Мабуть самих себе...
...А дзвони дзвонять в храмі ще
Запрошують людей...
Ще може хтось почує їх
І все ж таки зайде...?

Наш бідний світ...
Наш бідний світ укритий темною пітьмою
Нещасний люд над пропастю іде
Скерований оманою лихою
"Цар темряви" за руку їх веде
Трагічно плаче скромність і шляхетність
В безчесті тонуть натовпи людей
Ясніє світлом благ земних славетність
І тьмяний безсоромний блиск очей
Душі затемнення нависло над народом
І проблиск райський не пробуджує серця
Закамянілість людства мов огидлива потвора
Неначе павутинням оповите все життя...

Якщо душа втрачає спокій
Якщо душа втрачає спокій
Журба охоплює буття
Через святого Духа Господь
У Тебе просить каяття
Він беззаконня всі розтопче
Відкриє серденько твоє
Рукою повною любові
Досвого серця пригорне
Ти лиш прислухайся до нього
Хвилинку присвяти Йому
І дивне почуття блаженства
Душі наповнить пустоту
Свою нікчемність зрозумівши
Побачиш Божу волю враз
Неначе з сліпоти прозрівши
Відчуєш радість повсякчас
23:24, luba
Посилання Додати коментар »

Источник: http://Люба